Головна

 

Сарненська міська рада

Клесівська селищна рада

Степанська селищна рада

Великовербченська с/р

Вирівська с/р

Зносицька с/р

Кам'яне-Случанська с/р

Карасинська с/р

Карпилівська с/р

Костянтинівська с/р

Коростська с/р

Кричильська с/р

Кузьміська с/р

Любиковицька с/р

Люхчанська с/р

Немовицька с/р

Ремчицька с/р

Селищанська с/р

Стрільська с/р

Тинненська с/р

Тутовицька с/р

Чудельська с/р

Чудельська сільська рада

м.Сарни – с.Чудель – м.Сарни

Протяжність активної частини: 18 км.

Як дістатися: маршрутні автобуси: м.Рівне – с.Кам’яне-Случанське, Сарни – Чудель, Сарни – Кам’яне-Случанське.

Краєзнавчі об'єкти: Меморіал загиблим воїнам під час Другої світової війни, Свято-Успенська церква, урочище «Гумнище», оборонні споруди, озеро “Виходське”.

Відстань від м.Рівне – 113 км.

Відстань від м.Сарни – 16 км.

Історична довідка

Село відоме з 1577 року. Про походження назви села є декілька легенд, одна з яких розповідає: Давним-давно щорічно навесні води красеня Случа виходили з берегів і брали в «полон» багато будинків. Але привертала увагу одна споруда, що одиноко стояла на горі – води затоплювали усе навколо неї і здалеку здавалося, що вона «пливе» серед моря. На цьому підвищенні жив рибалка. Знайомі, прийшовши на відвідини до нього, вигукнули: “Чудове місце!”. Гадають, що звідси і пішла назва села Чудель.

Опис маршруту

Починається маршрут в центрі села на вул.Новій, раніше її називали старші люди «Колєйкою». Така своєрідна назва від того, що саме цією дорогою везли всі боєприпаси і машини йшли ніби колією. Рухаючись в південному напрямку 100-150 м, підходимо до Меморіалу загиблим воїнам під час Другої світової війни. Через 50 м перед нами відкривається р.Случ, на берегах якої розкинулось це чудове село. В східному напрямку за 100 м розташований сільський клуб, який був відкритий в 1954 році.

Далі, у тому ж напрямку, на відстані 100 м знаходиться загальноосвітня школа І-ІІ ступенів с.Чудель, яка збудована в 1983 році. В 1936-1937 роках через центр було побудовано Польську оборону лінію, яку будували польські вояки - юнаки. На території Чудля та в його околицях було побудовано 7 оборонних споруд. Ці споруди були закритого типу і мали посилену охорону. Будували їх лише поляки, а місцеве населення використовували тільки для підвозки піску та глини. Для зв’язку між об’єктами розпочали будівництво мощеної дороги. Колись на місці сучасної школи був центральний склад будматеріалів, які довозили сюди залізничною колією спеціально проведеною із Клесова до складів.

Через 100 м знаходиться Свято-Успенська церква с.Чудель, яка побудована в 1991 році спільними зусиллями громади. Старожили розповідають, що до 1942 року церква знаходилась на правому березі річки Случ (на місці сучасної сільської ради). Побудована вона була ще з середини XVIIІ ст. за польським проектом християнського храму. У червні 1942 року (на свято Св.Трійці) село повністю було спалене німецькими окупантами, в пожарі згоріла і сільська церква – історична пам’ятка дерев’яної архітектури.

Далі за планом маршруту слід рухатися на північний схід, де за 1 км починається ліс. За 4,5-5 км від центру села на північний схід розташований польський пам'ятник. Тут колись була оборонна споруда, в якій проживали польські юнаки-будівельники. Цей пам'ятник був встановлений ними в 1933 році в пам'ять про загиблих воїнів Польської армії. Через 200 м на північ від пам'ятника знаходиться польська канава, яка була викопана поляками, а далі на захід за 1 км від пам'ятника, через урочище «Стара нива», підходимо до ще однієї оборонної споруди в урочищі «Гумнище». Тут колись знаходились казарми охоронців об'єктів. Як розповідають старожили села, назва урочища пішла від того, що ця територія була дуже заболочена і люди, проходивши нею, часто провалювалися в багнюку, яку місцеві жителі раніше називали гумно. Від того така своєрідна назва.

Від урочища «Гумнище» ми повертаємо ліворуч і, пройшовши 2,5 км, виходимо на мощену дорогу до центральної канави. За 2 км знаходиться хутір Мурашинець, де в 1936-1939 роках були казарми охоронців об'єктів. З легенди відомо, що тут першим оселився селянин на прізвисько Мурашко, звідси і назва хутора. В післявоєнні роки в цих приміщеннях розмістили Чудельську школу-інтернат № 2.

Вийшовши до центральної канави і пройшовши в північному напряму 2 км, ми потрапляємо до берегів невеликого озера, яке має назву Виходське. Така назва закріпилася тому, що озеро утворилося через вихід річки Случ із берегів. У ньому, за переказами довгожителів, було затоплено церковні дзвони, які перед Першою світовою війною служителі церкви зняли щоб уберегти від переплавки на воєнні потреби (думали, що війна скоро закінчиться і їх повернуть на місце). За довгі роки приблизне місце схоронення дзвонів залишилося загадкою.

Від озера ми повертаємо праворуч, проходимо 200 м і виходимо на центральну дорогу. Через 2 км шляху виходимо до центральної сільської зупинки, звідки маршрутний автобус довезе Вас до автовокзалу м.Сарни.