Головна

Роспорядження

Положення

Графік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КЛЕСІВСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Районна акція «Мистецтво одного села» триває. І минулого тижня в історико-етнографічний музей за­вітали аматори художньої самодіяльності та майстри декоративно-вжиткового мистецтва Клесівського се­лищного культурно-дозвіллевого комплексу «Граніт».

Поціновувачів прекрасно­го в музейній світлиці привітав селищний голова Віктор Буй­ний: «Сьогодні зустрінетесь не просто з милими, добро­зичливими людьми-клесівцями, а познайомитесь з їхньою неповторною цікавою істо­рією, шедеврами старовини та сучасності, мудрою пора­дою, рідною українською піснею». Ведуча дійства Те­тяна Юрцевіч запросила до вітального слова заступників голів РДА Інну Наумович та районної ради Валентина Цупріяна, керуючого справа­ми міськвиконкому Віктора Бахна. Інна Вікторівна сказа­ла, що сарненці вже мали змогу познайомитися з клесівськими аматорами сцени, а нині — з творами мистецтва з великої букви. «Буваючи на подібних виставках, - підсу­мувала Інна Наумович, - бачу, що поліська скриня талантів є безкінечною. Так як з однієї краплинки створюється дже­рело, а згодом — річка й море, так з історії одного поліського села створюється історія рідного краю». Подя­кувала клесівцям за творчу працю, в якій поєднується минуле, сьогодення й май­бутнє, і якою виховуємо по­чуття прекрасного.

Валентин Цупріян у своє­му виступі торкнувся духов­них запитів особистості, і тому, наголосив: «Учасника­ми таких акцій є діти, щоб на­вчити їх бачити, розуміти й любити прекрасне. Саме на це й спрямоване «Мистецтво од­ного села», багате експозиц­іями. Вони підтверджують: селище Клесів і його грома­да розвиваються». Валентин Станіславович низько вкло­нився старшому поколінню, яке передає свої навички мо­лодому.

Віктор Бахно підтвердив, що місто завжди раде гос­тям. І зустріч в ошатних за­лах музейного закладу, що отримав у нинішньому році відзнаку міського голови, є тому свідченням. «Такі фор­ми роботи з ініціативи голови РДА та підтримки відділу культури й туризму дають можливість удосконалювати таланти жителів територіаль­них громад. Маючи мож­ливість побувати в буршти­новій столиці Європи, Гдансь­ку, спілкуючись з поляками, переконались, що знають вони про Україну, завдячую­чи Сарненщині, Клесову, де бурштин — один з найкращих у Європі».

Усі виступаючі побажали долі славної, здійснених за­думів, витворів неперевершених. А за вагомий внесок у збереження, відродження та популяризацію автентичних традицій, звичаїв, обрядів, грамотами голів РДА та ра­йонної ради нагородили се­лищного голову Віктора Буй­ного, майстрів декоративно-вжиткового мистецтва, маму і сина Надію та Олексія Карпелюків, Олега Круглика, Ма­рію Смицьку, Віру Коваль, Анну Головач і Василя Кухновця. З умільцями та їх ро­ботами ознайомила вчитель Клесівської ЗОШ 1-М ступенів Ірина Кукуман. Так, Олег Круглик народився в Глушиці, але переїхав з батьками в се­лище Клесів, де зараз живе. Ще з дитинства його цікави­ли роботи з дерева. А настав­ником у цій справі, який при­щепив юнаку любов до пре­красного та навчив різьбі, став шкільний учитель Ана­толій Ячук. Згодом Олег Олексійович удосконалив свою техніку, самотужки вив­чаючи спеціальну літературу. Роботи Олега характеризу­ються використанням еле­ментів природи. Це і птахи, і рослини, присутня також мис­ливська тематика. На жаль, нині майстер мало займаєть­ся улюбленою справою через професійну хворобу, але та­лант його — неперевершений.

Хоча наймолодшому учас­нику виставки Олексію Карпелюку всього 14, він упевне­но може називати себе май­стром з бісероплетіння. До­сить лише поглянути на його роботи. чудового мистецтва три роки тому у своєї мами і не збирається зупинятися на досягнутому. Мама Надія, завідуюча пуб­лічно-шкільною бібліотекою, встигає не лише наводити лад у світі книг, а й керує гуртком «Золота голка». Вправна майстриня, матуся трьох дітей і просто чарівна жін­ка представила вишивку стрічками, мистецтву якої на­вчилася сама. Привабили і роботи вишивальниць Анни Головач і Віри Коваль. Анна Іллівна і в 62 не полишає улюб­лену справу. Багато робіт по­дарувала Успенській церкві. Як і Віра Власівна,72-річна жителька Пугача вправно ме­режить рушники червоними й чорними нитками.

Милували око вишивки бісером Марії Смицької і ви­роби з дерева Петра Кухновця, вишивки Ніни Цим­баліст, вироби з дерева й соломи Володимира Возно­го, портрет Тараса Шевчен­ка, картина й чеканки Васи­ля Малаша. Певне місце на виставці зайняли 22 грамоти та 11 кубків шахово-шашко­вого клубу «Біла тура». Се­ред них 2 — за III місце у відкритому Кубку області з шашок, за II Дубровицького і кубок Володимирецького районів з шахів ниніш­нього року.

Не обійшлося на гостинах і без виступу вокального жіночого ансамблю Клесівсь­кого сільського клубу під ке­рівництвом Поліни Шмотьєвої.

Швидко пісня співається, та повільно пишеться. Так як історія пишеться роками, де­сятиліттями доповнюється, переказується. Запросили полинути у вистраждану, ос­півану, збережену історію завідувачки публічно-шкільних бібліотек сіл Клесів і Пугач Надія Карпелюк і Ва­лентина Карплюк, бібліоте­кар масової бібліотеки для дорослих селища Клесів Наталія Долід.

Якщо про сьогодення се­лища сказати коротко, то це промисловий центр, де пра­цюють три щебеневі заводи, лісгосп, підприємства з об­робки деревини, ЗОШ І-ІІ ступенів-ліцей, поліклініка, лікар­ня, Будинок культури, музич­на школа, три дитячі садки, бібліотеки, Ощадний банк, філії банків «Аваль» і «ПриватБанк», Петропавловська церква, молитовний будинок. Понад 5 тисяч жителів в основному робітничих про­фесій, вчителі, лікарі. Серед них людина тяжкої та драма­тичної долі, тонкий лірик, поет-самородок Володимир Громов. Знаний далеко за межами області, майстер ландшафтної архітектури, ав­тор клесівського дендропар­ку і майстер «золоті руки» Олексій Ворон.

Дерев'яну церкву Клесова, яка стоїть уже понад 200 років, вважають одним із див світу. У кінці XX століття її було зареєстровано як архі­тектурну пам'ятку і взято під охорону держави. У 1902 за 4 кілометри від села збуду­вали залізницю Київ-Сарни-Ковель, а в 1909-ому почали розробки граніту.

Віднедавна село Пугач стало відомим в усій Україні, завдячуючи, як уже повідом­ляли «Сарненські новини», натуральній гранітній бру­ківці, яку Укрзалізниця вико­ристовує для переобладнан­ня залізничних вокзалів. При­ваблює туристів і науковців своєю унікальністю озеро Сомино. А село велика і дружна родина.

Клесівці не лише труді­вники, майстри, співаки й спортсмени. Вони ще й гарні кулінари. Тож на завершен­ня свята господині Олена Опалько та Поліна Шмотьєва сказавши: «Солов'їними словами ситий не будеш», запросили присутніх на смачні паляниці.