Головна

Роспорядження

Положення

Графік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КРИЧИЛЬСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Багата традиціями й обрядами, що, немов дорогоцінний скарб, передаються з покоління в покоління, земля сарненська. Хороші враження отримаєте, завітавши зокрема й у села Кричильської сільської ради. Надзвичайно здібні, чуйні й трудолюбиві люди живуть у цій неповторній місцевості. Теплим словом зігріють вам душу, пригостять запашним чаєм, а коли сум полонить - гарну пісню заспівають. З творчістю майстрів декоративно-вжиткового мистецтва й аматорами художньої самодіяльності Кричильского культурно-дозвіллєвого комплексу «Гармонія» мали нагоду ознайомитись під час районної акції «Мистецтво одного села».

Насамперед дзвінкоголоса ведуча Тетяна Юрцевіч запросила зразковий аматорський фольклорний гурт «Джерельце» (керівник Надія Бородавко) провести ігрову програму «Великодні забавлянки». Байдужих серед присутніх не було, всі з цікавістю споглядали за юними учасниками, насолоджуючись їх мелодійними веснянками та колоритним дійством. Кричильський сільський голова Микола Дорожко повідомив, що на території ради проживає 3788 осіб. Помітно, підкреслив, зростає народжуваність. І це додає впевненості, що села матимуть майбутнє. Вже сьогодні будують нові сучасні будинки, що безпосередньо й сприяє подальшому розквіту населених пунктів. За традицією, привітати організаторів дійства та його учасників завітали також представники органів виконавчої влади. Заступник голови РДА Інна Наумович чітко відзначила, що на кричильській землі люди мають свій неповторний діалект, уміють надзвичайно красиво співати й достойно представляють район на рівні області й столиці. І як з краплинки води розпочинається струмок, який потім впадає в річку, затим у море, так і історія України розпочинається з маленького села. Подякувала за шанобливе збереження традицій. «Завжди захоплювався людьми, які, не замислюючись над часом, творять прекрасне. Бо, споглядаючи ось цю красу, людина отримує не лише естетичну насолоду, а й очищається духовно. Тож особлива подяка творцям за те, що напрацювання свої й здобутки дарують нам і передають представникам підростаючого покоління», - сказав заступник голови районної ради Вячеслав Шимко. Завітав на свято й міський голова Сергій Євтушок: «Приємно бути разом з вами й розділити ці радісні миті чудової акції «Мистецтво одного села». На території Кричильської сільської ради живуть талановиті й трудолюбиві люди, які в більшості працюють на землі. Приємно, що в селах поліпшується демографічна ситуація. Покращання інвестиційного клімату в цій місцевості сприяло б працевлаштуванню на місцях. Успішно працюючи в ріднім краї, молодь змогла б віддавати всі дивіденди державі». Відтак грамотами РДА та районної ради нагородили сільського голову Миколу Дорожка та народних майстрів Йосипа Шимка, Світлану Орешко, Тамару Вільчинську, Олену Давидюк, Наталію Бовкун, Марію Добридник, Ігоря Зайця, Оксану Красовську, Ніну Корзун, Галину Басисту, Юрія Чичиву, Сергія Тотовицького. Село Кричильск, як і кожен населений пункт, має багату на цікаві й незвичайні події історію. Є тут урочище «Дівочий рів», про яке знають далеко за його межами. Вчителька Кричильської ЗОШ І-ІІІ ст. Надія Шульгата розповіла легенду, як колись у сиву давнину молода кричилянка Орися врятувала жителів села, поклавши на вівтар власне життя. Юнка завела ворогів у болотяну трясовину, де й загинула від ординської шаблі. Та вийти звідти нападникам так і не судилося. Перша згадка ж про село Кричильськ датується 1562 роком. Відомо, що за часів Київської Русі поселення перебувало в межах Литовського князівства. Після Люблінської унії входило в склад Степанської волості Луцького повіту Волинського воєводства Речі Посполитої. Згідно з податковими реєстрами, в 1583 році тут налічувалось 50 дворів, а в 1623 121. У кінці XVI - на початку XVII ст. село належало князям Острозьким. Тут розміщувався один з девяти фарварків Степанського ключа. Після приєднання Правобережної України до Росії Кричильськ перебував у складі Волинської губернії Російської імперії. Мальовничим селом з багатими лісами та луками володіли поміщики, які нещадно продавали людей і землю. У 1808 році частину його придбав відомий польський граф Станіслав Ворцель. Щоправда, в 1831 за участь у польському повстанні його маєток конфіскували й передали в користування іншому поміщику. Змучені злиденним життям, у 1851 році селяни трудилися на винокурному заводі, річковій пристані, лісорозробках і сплавах лісу. Яскравими фарбами змалював життя кричилян відомий російський письменник Олександр Купрін, який у 90-х роках XIX століття побував тут. Він писав, що в дореволюційні часи на весь Кричильськ чоботи були лише в попа та шинкаря. Вони давали їх за гроші напрокат на весілля чи хрестини. У 1861 в селі за кошти парафіян звели школу, де навчалось 50 учнів. Приємною подією для жителів було відкриття в 1885 храму Пресвятої Богородиці. Та біль і сльози принесла їм Перша світова війна, радянський устрій, діяння польських загарбників. ?Кричиляни завжди славились трудолюбивістю. Власноруч виготовляли необхідне для життя побутове приладдя: бочки, діжки, кухри, в яких зберігали святкове вбрання, сімейні реліквії. Особливо впадає в очі старовинний одяг. Під спалахи лучини вечорами жінки ткали на гребенях з льону полотнину, з якої потім шили одяг. Визиває подив гармонійне поєднання кольорів, техніка виконання. Особливо красивими були весільні костюми. З повагою та шаною говорять у селі про учасників бойових дій 1941-1945 років. Нині в живих залишились лише два ветерани Великої Вітчизняної. Добрим словом згадують воїнів-афганців і ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Серед видатних людей фігурують прізвища відомого гумориста, письменника та журналіста Леоніда Куліша, заслуженого лікаря України Марка Хонька, хірурга Київської обласної лікарні Степана Бородавка, терапевта однієї зі столичних клінік Івана Харечка, доктора фізико-математичних наук, автора понад 150 наукових праць Григорія Ільчука. Про літературні таланти Кричильська розповіла бібліотекар Тетяна Наливайко. Свою розповідь розпочала з біографії й творчості члена Національних спілок письменників і журналістів України, лауреата премії імені Кобилянського, дипломанта Всеукраїнського конкурсу «Байка-2001», лауреата премії республіканської газети «Веселі Вісті», маестро гумору й сатири, класика дитячої літератури Леоніда Куліша, який у спадок для прийдешніх поколінь залишив 27 власних збірочок, а одна із них - «Сонячний дощик» - увійшла в серію золотої колекції дитячої української книги. Гарні слова сказала про Михайла Кику, Василя Бахна, Миколу Харечка й інших літераторів та активістів, які є вихідцями з села. Вчитель дисциплін художньоестетичного циклу Полянської ЗОШ І-ІІ ст. Тетяна Рубель ознайомила з історією невеличкого, але мальовничого село Поляна, яке теж оповите легендами, а назва його тлумачиться як невеликий луг або галявина на узліссі. Ще у XIX столітті воно поділялось на три окремі поселення «Крушинка», «Рихта» й «Поляна». Загалом поселення: довгий час вважали неперспективним, та вже в 1967 році тут звели першу школу, а в 1969 населений пункт електрифікували. Нині тут проживає 510 осіб у 96 садибах. Окрасою села є побудована в 2007 році ЗОШ І-ІІ ст., де здобувають освіту 98 учнів. А ще тут живе багато талановитих майстрів, які гордо представляють свої роботи на різноманітних конкурсах тощо. З вуст учительки початкових класів села Угли Ольги Брик почули цікаву розповідь про заснування сіл Угли й Убереж. Затим завідуюча публічно-шкільною бібліотекою Кричильська Ніна Цюзь розповіла про самобутність традицій села. А учасники народного аматорського фольклорно-етнографічного колективу «Горлиця» представили глядачам фрагмент весільного обряду «Міра». Цікавим виявився діалог з народними умільцями та майстрами, які представили на огляд свої вироби. Майстер лозоплетіння Йосип Шимко має у своєму доробку безліч кошів, плетених з лози й не тільки. Та найбільше тут цінують гребінки для збирання чорниць, бо дідусь їх виготовляє особливо майстерно. Незвичайні здібності має Світлана Орешко. Жінка захоплюється оригамі та квілінгом, а вироби її вражають тонкістю роботи, неординарністю. Тамара Вільчинська й Наталія Бовкун освоїли вязання гачком. І нині мають що представити на загал. Художниця Марія Добридник з дитинства захоплюється малюванням. І картин на різну тематику в дівчини вже вистачає. Найбільш приємно, що має поціновувавачів свого таланту, гарні здобутки й мету на майбутнє. Ігор Заєць продемонстрував старовинні монети, колекціонуванням яких займається вже багато років. Оксана Красовська теж має що показати, її вишиванки, виконанні технікою художня гладь, вражають розмаїттям тонів і майстерністю виконання. Крім того, жінка творить прекрасні речі ще й з бісеру кожну вільну хвилину присвячує улюбленому заняттю. Гідні уваги вишиванки має у своєму доробку й Ніна Корзун. А витканим власноруч шедеврам Галини Басистої аналогів нема, певно, в усьому районі. Наймолодший майстер Юрій Чичива відвідує в школі гурток автосудномоделювання. Живе у Кричильску й любитель декоративних свійських птахів Сергій Тотовицький, який теж мав чим здивувати присутніх. Ознайомившись з надбаннями кричильских умільців та ентузіастів, яке тривало майже дві години, доречним було й запрошення до святкового столу, накритого національними стравами.