Головна

 

Сарненська міська рада

Клесівська селищна рада

Степанська селищна рада

Великовербченська с/р

Вирівська с/р

Зносицька с/р

Кам'яне-Случанська с/р

Карасинська с/р

Карпилівська с/р

Костянтинівська с/р

Коростська с/р

Кричильська с/р

Кузьміська с/р

Любиковицька с/р

Люхчанська с/р

Немовицька с/р

Ремчицька с/р

Селищанська с/р

Стрільська с/р

Тинненська с/р

Тутовицька с/р

Чудельська с/р

Стрільська сільська рада

Протяжність активної частини: 15 км.

Як дістатися: маршрутний автобус Сарни - Стрільськ.

Туристичні об'єкти: озеро “Стрільське” – пам’ятка природи республіканського значення, тисячолітні дуби, озера “Старина”, “Приборів'я”, “Горицьке”.

Відстань від м.Рівне – 102 км.

Відстань від м.Сарни – 12 км.

Історична довідка

Перша письмова згадка села відноситься до 2 серпня 1578 р. під іменем Стрелецьк (Стрельсько) Дубровицької волості Пінського повіту як маєток княгині Марії Юріївни Курбської, уродженки Гольшанської.

По одній із версій, село було засноване «стрільцями» – озброєними людьми-мисливцями, які населяли пагорб серед боліт, що має теперішню назву “Грінці”. Найбільш вірогідним є припущення, що с.Стрільськ отримало свою назву від говіркого поняття «стріла» (стрілка) – гострокінцевий берег, піщаний намив у річці. В районі села колись текли ріки: Міленька, Перейма, Стара річка (Старина), які впадали в р.Случ. Унікальна і сама назва с.Стрільськ тим, що є єдиною на території нашої держави.

Село Стрільськ, особливо його залізнична станція, яка розміщена за 5 км від села, в період Першої світової 1914–1918 років, громадянської війни 1918–1920 років та Великої Вітчизняної війни 1941–1945, як стверджують військові фахівці, було «ключем» для залізничної станції Сарни.

Опис маршруту

Маршрут розпочинається від автобусної зупинки. Рухаючись ґрунтовою дорогою на північний захід від села, за 2,5-3 км розташоване родовище торфу, повертаємо на схід у напрямку с.Маслопуща і через 3,5 км від с.Стрільськ підходимо до невеликої водойми площею 2 га, глибиною 1,5 м. Це озеро “Стрільке”, його назва походить, як переповідають старожили, від назви самого села.

В східному напрямку повертаємось в центр 1,5 км, де по центральній вул.Дворянській йдемо 1 км і потрапляємо до окраси села – повноводної красуні р.Случ. Минувши міст через річку, ми повертаємо ліворуч і йдемо 1,5 км над берегом р.Случ до озера “Горицьке”. Про озеро “Горицьке” існує така легенда: “Колись давним-давно жили в селі хлопець і дівчина, які дуже любили один одного і завжди зустрічалися біля чарівного озера, поруч якого було орне поле. Одного разу, домовившись про зустріч, закохана дівчина прийшла до озера. Та парубка, який повинен був переорати поле і чекати на неї тут, ніде не було. Вона сиділа на березі і чекала. Аж раптом вода в озері почала хлюпотати і підніматися, почулись голоси: «Не жди його! Його немає!».Дівчина всупереч почутому виглядала свого коханого. Проте голос повторився, і вона зрозуміла, що озеро поглинуло поле, а з ним і її коханого. Звідси і назва озера, оскільки саме тут дівчина зазнала найбільшого горя у своєму юному віці.”

У тому ж напрямку проходимо ще 600 м до озера “Приборів’я”. Звернувши праворуч, йдемо тим самим шляхом до озера “Старина”. Озеро “Старина”, за переказами стрільчуків, має таку назву від того, що на цьому місці раніше протікала р.Стариця, яка змінила своє русло, а певна територія водоймища залишилася і утворилося озеро.

Відчувши приємний подих водної стихії, помилувавшись красою поліської природи, проходимо ще 600 м до озера, яке носить назву “Закружжя”. Така назва пішла від того, що вода в ньому досить крутиться, закручується і утворюються своєрідні вихри.

Аналогічним маршрутом ми повертаємось в центр села, де знаходиться автобусна зупинки, із якої маршрутний автобус довезе Вас у м.Сарни.