Головна

 

Сарненська міська рада

Клесівська селищна рада

Степанська селищна рада

Великовербченська с/р

Вирівська с/р

Зносицька с/р

Кам'яне-Случанська с/р

Карасинська с/р

Карпилівська с/р

Костянтинівська с/р

Коростська с/р

Кричильська с/р

Кузьміська с/р

Любиковицька с/р

Люхчанська с/р

Немовицька с/р

Ремчицька с/р

Селищанська с/р

Стрільська с/р

Тинненська с/р

Тутовицька с/р

Чудельська с/р

Тутовицька сільська рада

м.Сарни – с.Тутовичі – м.Сарни

Протяжність активної частини: 5 км.

Як дістатися: маршрутний автобус Сарни – Тутовичі.

Туристичні об'єкти: музейна кімната Тутовицької загальноосвітньої школи, Свято-Михайлівська церква, “білий прикрень” на р.Горинь, озеро ”Очерет”, урочище “Черетянка”, урочище “Лиса гора”.

Відстань від м.Рівне – 119 км.

Відстань від м.Сарни – 24 км.

Історична довідка

Село Тутовичі розташоване на пагорбі між мішаним лісом та берегами р.Горинь. Вперше про село згадується в “Архіві князів Любартовичів Сангушків в Славуті” за 1511 рік як про с.Тутовіче.

Існує багато легенд про походження назви села. Одні люди переказують, що тут проживало плем’я дулібів – волинян на чолі зі старійшиною Тутоле, на честь якого і назвали поселення. З іншої версії слідує, що нібито риболовам сподобалось місце на правому березі повноводної, тихоплинної Горині, а саме ліси, що в притул наближались до неї, широкі затоки і луки, красиві обрії. Тож вони і вирішили оселитися тут. Сполучення цих двох понять породило цікаву назву – Тутовіче, що згодом перейшло в Тутовичі.

 

Опис маршруту

Маршрут розпочинається від сільської ради, яка розташована навпроти автобусної зупинки. Через 30 м шосейної дороги в напрямку с.Цепцевичі розташована сільська школа, якій більше 20 років. На базі школи облаштована краєзнавча музейна кімната, в якій знаходиться макет сільської хати з різноманітним господарським начинням.

Від школи повертаємо ліворуч і прямуємо 300 м до Свято-Михайлівської церкви – “старого свідка” великої кількості подій, що пронеслися над селом. З історичних джерел відомо, що цій святині 364 роки. Таких архітектурних пам’яток залишилося на Поліссі одиниці. В церкві є декілька старовинних ікон, одній з яких 150 р. Всі ікони відреставровані, проте вражають неординарною манерою написання.

В 2009 р. за меценатської підтримки колишнього жителя села була проведена реконструкція храму. Люди розповідають, що церква зберігає свої таємниці у підземних ходах, які ведуть до р.Горинь.

Повертаємо ліворуч і рухаємось 800 м асфальтованою дорогою до сільського клубу, біля якого встановлений обеліск на честь воїнів-односельчан, які загинули в роки Другої світової війни. Далі проходимо 500 м до р.Горинь, яка розділяє Сарненський і Володимирецький райони. Тут можна побачити берег старого русла річки, який в селі називають “білим прикренем”. Свідченням давніх поселень в цьому районі є пам’ятки доби мезоліту. На лівому березі Горині, між Городцем і Великими Цепцевичами Володимирецького району, ще й до цього часу височіють давньоруські кургани могильники.

Повертаємось до клубу та рухаємось 350 м в кінець села, де височіє великий піщаний насип під назвою “Лиса гора”. Ця місцевість цікава тим, що з-під піску у кількох місцях пробиваються на поверхню підземні джерела. Старожили села говорять, що колись на цьому місці стояла церква, яка невідомим чином зникла під землею.

Прямуючи далі, проходимо повз будівлі фермерського господарства і через 400 м перед нами виблискує озеро “Очерет”. Цю місцину в селі називають урочище “Черетянка”. Кожної весни прилітають сюди лебеді, чим прикрашають озеро та милують око жителів та гостей міста.

Туристичний маршрут завершується, повертаємось назад до с.Тутовичі, в центрі якого розміщена автобусна зупинка, де проходять маршрутні автобуси на м.Рівне та м.Сарни.