Головна

 

Сарненська міська рада

Клесівська селищна рада

Степанська селищна рада

Великовербченська с/р

Вирівська с/р

Зносицька с/р

Кам'яне-Случанська с/р

Карасинська с/р

Карпилівська с/р

Костянтинівська с/р

Коростська с/р

Кричильська с/р

Кузьміська с/р

Любиковицька с/р

Люхчанська с/р

Немовицька с/р

Ремчицька с/р

Селищанська с/р

Стрільська с/р

Тинненська с/р

Тутовицька с/р

Чудельська с/р

Клесівська селищна рада

м.Сарни – смт.Клесів – м.Сарни

Протяжність активної частини: 12 км.

Як дістатися: маршрутні автобуси: Сарни – Пугач, Рівне – Рокитно, Рівне – Кам’яне-Случанське.

Туристичні об'єкти: Свято-Успенська церква XVIII ст., Клесівське лісництво, дендропарк, Коплище (озеро “Голубе”), військове кладовище, пам’ятник воїнам-oдносельчанам, музейна кімната історії селища Клесів (Клесівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів), зона відпочинку “Коплище”.

Відстань від м.Рівне – 105 км.

Відстань від м.Сарни – 25 км.

Історична довідка

Вперше в документах село згадується в ХVІ ст. під назвою Клесів. До речі, назва Клесів в Україні єдина, що надає їй ще більшої таємниці.

Свою назву селище запозичило від однойменного села, відомого з 1654 року, розташованого біля р.Клесівка, у минулому р.Єва, яке в свою чергу одержало назву чи то від польського “кльос” – колос, чи то (найбільш вірогідно) староукраїнського “клюс” – назви шевського знаряддя для розгладжування швів (ніби видозміненого запозичення з німецької мови).

Легенд і версій щодо заснування села є багато, але найчастіше з уст народу можна почути такі: “Давним-давно у цих місцях були дрімучі ліси, ще й зараз навколо селища їх є чимало. У зеленому царстві було багато різноманітної звірини. Вдень птахи наповнювали своїм співом світле повітря лісу, а вночі трохи сумно і лячно пугикали сови. І люди так і називали цю місцевість "Келе сов", згодом під час швидкого вимовляння одне "е" випало і місцевість уже мала назву "Клесов". На ґрунті української мови ця назва почала вживатись як "Клесів".

Інша легенда розповідає, що колись дуже давно на місці сучасного селища були густі, дрімучі ліси, а в тих лісах водилося багато сов. З часом тут з’явились перші людські поселення, а згодом невеликі хутори. Люди знайомились, родичались. В святкові дні до хуторян навідувались родичі та знайомі з ближніх хуторів і сіл. Повертаючись додому, прохожі вітались з людьми і запитували: «А де були?» - Ті відповідали: “Кіля сов” (тобто “біля сов”). Звідси і пішла назва населеного пункту Клесів.

Селище Клесів на противагу однойменному селу, що розташоване поруч і від якого воно перебрало собі назву, має дуже давню історію, багату як на добрі, так і лихі події. Початок йому покладено лише на початку ХХ ст., власне 1902 року, коли була збудована залізнична станція Клесів на сполученні Київ-Сарни-Ковель. Навколо неї і стало розбудовуватись селище.

Територія Клесова здавна заселялася людьми. Про це свідчать поселення бронзової доби, виявлені археологами поблизу селища. Місцевість навколо Клесова багата на ліси та гірські магматичні породи – рожево-сірі граніти і поклади бурштину.

Клесів – промисловий пункт, де активно проводиться видобуток та промислова переробка граніту, лісозаготівля, видобуток бурштину. Відкриття родовища бурштину високої ювелірної якості рознесло звістку про цей чарівний край по всій Україні і навіть за її межами. Адже в наш час бурштин та вироби з нього мають широку популярність. Цей самоцвіт дуже красивий на вигляд, кольорова гама його варіює від лимонного і білого до темно-коричневого та вражає своєю вишуканістю. Бурштин використовують як прикрасу та ліки в народній медицині, а ще як продукт хімічної переробки.

Опис маршруту

Маршрут розпочинається при в’їзді в смт.Клесів зі сторони м.Сарни та с.Страшів, де нас зустрічає в’їзний знак з гербом селища. Зліва знаходиться Клесівське лісництво, на території якого створено “райський куточок Полісся” – дендропарк (див. «Поліський Версаль»).

Далі рухаємось вул.Дзержинського. Зліва знаходиться готель на 6 номерів, обладнаних сучасним інвентарем з умовами для комфортного відпочинку. Переходимо через залізничну колію, де ліворуч за 300 м розташоване військове кладовище. Тут знаходиться 18 могил учасників Другої світової війни, в яких захоронено 74 чоловіки. Через 100 м шляху знаходиться магазин-бар «Янтар», де Ви зможете придбати різні прикраси у подарунок та на згадку про цей чудовий поліський край.

Рухаємось далі по вул.Центральній, на якій встановлено пам’ятник-погруддя герою Другої світової війни М.І.Кузнєцову, ліворуч виблискує водойма (в минулому кар’єр “Скалистий”), за 200 м праворуч розміщена Клесівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-ліцей, де розміщена музейна кімната з різними експонатами: побутові речі, одяг місцевого населення, вишивки народних умільців, стенди з фотографіями промислового та соціально-економічного розвитку селища, зразки виробів промислових підприємств, природніх багатств селища (граніт, бурштин).

Пройшовши 1 км по вул.Центральній, звертаємо ліворуч на вул.Миру, де через 500 м шляху знаходиться Українська православна Свято-Успенська церква – пам’ятка архітектури ХVІІІ ст. Свято-Успенську церкву можна віднести до одного з чудес світу. Збудована вона з дерева і має більше 200 років.

Далі повертаємось назад до початку вул.Центральної (до ринку), звертаємо ліворуч на вул.Залізничну і крокуємо 1 км до зони відпочинку “Коплище”. За 30 м від дороги хлюпоче рукотворна голуба водойма “Коплище”, “Каменаха”, “Голубе озеро” – це все назви однієї місцини. У 60-х роках тут добували граніт. Це затоплений чистою водою кар’єр глибиною близько 30 м. Голубе озеро оточене зеленими лісами, воно не тільки радує око, але й додає здоров’я. Це улюблене місце відпочинку і жителів Клесова, і всіх навколишніх сіл. До послуг відпочиваючих: альтанки, дитячі майданчики, гірки, каруселі, облаштовані місця для проведення дозвілля. Хто відпочивав у цій місцевості, обов’язково повернеться сюди ще раз. Вода в озері дуже цілюща, оскільки має великий вміст гліцерину. На березі цього чудодійного озера наша мандрівка завершується, але згадка від побаченого залишається ще надовго.