Головна

 

Сарненська міська рада

Клесівська селищна рада

Степанська селищна рада

Великовербченська с/р

Вирівська с/р

Зносицька с/р

Кам'яне-Случанська с/р

Карасинська с/р

Карпилівська с/р

Костянтинівська с/р

Коростська с/р

Кричильська с/р

Кузьміська с/р

Любиковицька с/р

Люхчанська с/р

Немовицька с/р

Ремчицька с/р

Селищанська с/р

Стрільська с/р

Тинненська с/р

Тутовицька с/р

Чудельська с/р

Костянтинівська сільська рада

м.Сарни – с.Костянтинівка – зона відпочинку “Тріщава” – с.Орлівка – м.Сарни

Протяжність активної частини: 50 км.

Як дістатися: маршрутні автобуси: Сарни – Степань, Рівне – Кузнецовськ, Сарни – Вирка, Рівне – Володимирець, Сарни – Велике Вербче.

Туристичні об'єкти: Костянтинівське лісництво, урочище “Ковалеве”, урочище “Тріщава”, історична будівля-садиба пана Юзефа Орловського, заказник “Вовча гора”.

Відстань від м.Рівне – 100 км.

Відстань від м.Сарни – 7 км.

Історична довідка

Багатий і прекрасний наш поліський край. Навкруги шумлять зелені ліси, де столітні дуби оповиті таємничістю, стрункі білокорі берізки купають свої віти у ласкавих променях сонця, а величаві вічнозелені сосни насичують повітря лікувальною хвоєю. І серед цієї неповторної зелені видніються синьоокі озерця та багаті на унікальні види флори і фауни болота. Саме ці землі були жалувані благочинному Костянтину Балдинському, який у другій половині ХІХ ст. переселився з Одещини. Разом з ним сюди переїхав і брат Олександр з сім’єю. За переказами старожилів, маєток пана Балдинського був дуже красивий, збудований по-господарськи та з хорошим смаком. Сім’я жила в просторому багатокімнатному будинку, поруч була збудована стайня для худоби та інші господарські будівлі. За ліском виднівся млин та цегельня. Навколо маєтку був парк, в якому росли широколисті дерева, зокрема липи та декоративні кущі. Особливо приваблювали різні види бузку. До маєтку вели алеї, вздовж яких висаджувалось багато різноманітних квітів. Поруч знаходився ставок, в центрі якого красувався острівець з альтанкою, що ховалась у зелені. Над водою був прокладений дерев’яний різьблений місток. Тут відпочивала сім’я Костянтина Балдинського, на честь якого і названо село Костянтинівка. На жаль будинок не зберігся, а про колишню красу нагадує алея старих лип та зарослі звичайного бузку та акації.

Опис маршруту

В’їжджаючи в село, зліва можна помітити будівлі колгоспної ферми. Через 400 м шляху з правої сторони знаходиться приміщення місцевої школи, в якій розміщена музейна кімната, де представлені стенди “Село на нашій Україні, неначе писанка село”, “Чорнобиль – біль України”, “Вони живуть поруч”, “Стежка до школи”, “Екологічна стежка лісовими угіддями”, альбоми “Історія школи”, “Сторінки шкільного життя”, папки “Історія села”, “Екскурсії”.

Навпроти школи споруджена церква Святого Юрія (1996 р.).

Пройшовши ще 100 м, звертаємо ліворуч на центральну вулицю села, що носить назву Т.Г.Шевченка і через 200 м зупиняємось у центрі села, де праворуч розміщені приміщення сільського будинку культури та пошти, а ліворуч – сільської ради. Повертаємо назад на вул.Ясеневу і через 2 км шляху у південному напрямку потрапляємо до Кричильського лісництва, садиба якого дбайливо впорядкована. Тут ростуть декоративні дерева, кущі, багато квітів.

Від приміщення лісництва рухаємось по прямій лісовій стежці близько 300 м до урочища "Ковалеве". Колись власником цієї землі був поляк, який займався ковальством, тому й урочище названо “Ковалеве”. Тут нас зустрічає великий столітній дуб-велетень, який широко розкинув своє гілля. В його могутній кроні знаходять притулок багато різних птахів. Флора і фауна лісу дуже різноманітна. Саме тут можна побачити “відьмину мітлу” (наукова назва “омела”), яку утворює на сосні рідкісне грибкове захворювання – кущоподібний наріст у вигляді шапки. Зустрічається тут і дивовижне явище – перетворення граба у ліаноподібну форму. Тонкими пагонами він заплітає дерево-підпору вільху і піднімається по її кроні майже до самої верхівки. Ніби двоє “закоханих”, живуть граб з вільхою усе життя. Незвичайне співжиття, але виникає зовнішня гармонія союзу між двома організмами. Також тут можна побачити великі ялини темно-зеленого кольору, височенні сосни, деревина яких має велику цінність.

Далі лісова стежка звужується і ми опиняємося у лісовій гущавині, де біля верхівки дерева видно майстерно влаштоване велике гніздо. Це оселя чорного лелеки, який занесений до Червоної книги. На території Кричильського лісництва є 4 гніздівлі, де проживає 12 лелек.

Повернувши назад до лісництва, рухаємось у північному напрямку 3 км до траси Київ – Варшава, повертаємо ліворуч і рухаємось по трасі у ковельському напрямку. Через 4 км зліва минаємо приміщення Костянтинівського лісництва, територію невеликої заповідної зони, в якій живуть дикі кабани, козулі, лосі, олені. Тут є ставок, на якому можна зайнятись риболовлею та побачити диких качок.

Через 10 км траси праворуч бачимо розташований знак, який вказує на місце відпочинку “Тріщава”. Повертаємо в ліс і крокуємо 500 м асфальтованою дорогою, яка веде до кремезного старого дуба. Далі спускаємось східцями 50 м вниз, де побудована капличка. Щороку на свято Івана Купала тут проводяться Богослужіння. Поряд б’є джерело чистої кришталевої води, яка біжить струмочком у ліс. Через потічок перекинутий невеличкий дерев’яний місток. Навколишній ліс багатий зеленню, грибами та ягодами. На території “Тріщави” є дві каруселі та дерев’яні "грибки", під якими відпочиваючі можуть сховатись від негоди, пообідати. Сюди приїжджають весільним ескортом сфотографуватись і навколишня краса залишається на згадку молодим на довгі роки. “Тріщава” є одним з улюблених місць відпочинку як місцевого населення, так і туристів.

Далі маршрут пролягає назад до с.Орлівка, де знаходиться садиба пана Юзефа Орловського. Виходимо на трасу, сідаємо на маршрутний автобус, який їде в напрямку м.Сарни. Через 12 км шляху виходимо на автобусній зупинці с.Костянтинівка, повертаємо наліво до с.Орлівка. Пройшовши 2 км, виходимо на центральну вулицю села, звертаємо праворуч і рухаємось 600 м, де переходимо через залізничне полотно і ліворуч бачимо будівлю Орлівської школи (раніше це була садиба пана Юзефа Орловського). Тут знаходиться музейна кімната з цікавими історичними експонатами цього краю. Будинку понад 130 років. Існує багато переказів про це помешкання та про пана, на честь якого і названо село Орлівка. Ось одне з них: “Пан Юзеф Орловський був грамотною людиною з шляхетної родини. Дуже багато читав, але найбільше його приваблював ліс. Через це і місце для забудови вибрав у глухому лісі, серед віковічних дубів та грабів. Подейкували, що пан знав мову птахів та звірів. Ночами ходив по лісі без прислуги, а улюбленим місцем для усамітнення був острівець за 8 верст від головного будинку. Серед ночі на фільварок прибігали вовки, зайці, лисиці і пан частував їх хлібом, овочами. Це випадково побачив один лісоруб, дуже злякався. Чоловік розповів побачене сусідові, той куму і вже все село знало про панове захоплення. Пан Юзеф і не здогадувався, що його таємницю викрито. Одного разу грибники побачили пана, який стоїть біля дуба і розмовляє з лебідкою. Зійшло сонечко і лебідка полетіла, а пан застогнав і впав долілиць. Після цього по селу пішли чутки про пана, але з тих пір його більше ніхто не бачив. Подейкували, що пан чи то у Львові чи у Кракові, а дім, за його розпорядженням, зайняли під контору.”

В роки Другої світової війни тут стояв гарнізон, а з 1944 року в цьому приміщенні почала діяти початкова школа, яка з 1949 р. стала семирічкою.

Вертаємось назад на трасу Київ – Варшава і їдемо в напрямку м.Сарни 3 км, де по обидві сторони траси, перед мостом через залізничну колію на м.Рівне, знаходиться урочище «Вовчі гори». Колись тут були непрохідні хащі, де водилося багато вовків, що і дало назву цій місцині. У листопаді 1983 р. було створено заказник місцевого значення “Вовча гора”, який входить до складу природно-заповідного фонду України. Тут знаходиться кар’єр, де водиться різна риба, гніздяться птахи, зокрема лебеді. У лісі, де переважає сосна, можна відпочити, назбирати грибів, ягід – чорниці та брусниці. Загальна площа заказника 64 га. На території цього мальовничого заказника і закінчується наш туристичний маршрут.