Головна

 

Сарненська міська рада

Клесівська селищна рада

Степанська селищна рада

Великовербченська с/р

Вирівська с/р

Зносицька с/р

Кам'яне-Случанська с/р

Карасинська с/р

Карпилівська с/р

Костянтинівська с/р

Коростська с/р

Кричильська с/р

Кузьміська с/р

Любиковицька с/р

Люхчанська с/р

Немовицька с/р

Ремчицька с/р

Селищанська с/р

Стрільська с/р

Тинненська с/р

Тутовицька с/р

Чудельська с/р

Сарненська міська рада

Протяжність активної частини: 22 км.

Як дістатися: маршрутні автобуси: Рівне – Сарни, Рівне – Зарічне, Рівне – Володимирець, Рівне – Кузнецовськ, Київ – Сарни. Пасажирські поїзди: Львів – Київ, Київ – Львів, Рівне – Дубровиця.

Туристичні об’єкти: урочище “Розвилка”, пам’ятник радянським воїнам-визволителям, Свято-Троїцька церква с. Доротичі, площа Перемоги, пам’ятник радянським воїнам-визволителям, історико-етнографічний музей, Свято-Покровський собор, залізничний вокзал, школа-колегіум № 1 ім. Тараса Шевченка, меморіальна дошка присвячена В’ячеславу Чорноволу, дендропарк Сарненського ДЛГ, Дослідна станція, Меморіал військової слави, пам’ятник афганцям, пам’ятник Січовим стрільцям.

Відстань від м.Рівне – 85 км.

Відстань від м.Київ – 300 км.

Історична довідка

Ще в ті далекі часи, коли на наші землі нападали татари, сталася ця історія.

Напали на одне мальовниче поліське село татари. Молоді дівчата - красуні, тікаючи від ворога, сховались у лісі, але татари весь час переслідували їх. Дівчата змушені були тікати далі. І ось панянки натрапили на велике лісове озеро. Діватись було нікуди. За цими подіями стежили красуні косулі-сарни, що завжди пили воду у озері. Сльози жалю заблищали в оченятах ніжних граціозних звірів.

З того часу й називають поселення, в якому жили дівчата, Сарнами.

Саме місто Сарни засноване у 1885 році завдяки будівництву залізниці Рівне-Лунінець. 2 серпня 1885 року через станцію Сарни пройшов перший потяг. У 1902 році була збудована друга залізнична колія Київ-Ковель. З того часу станція Сарни стала вузловою.

Внаслідок вигідного географічного розташування місто стало центром активних військових дій в роки Першої і Другої світових воєн. У 1917-1919 роках влада в Сарнах змінювалась декілька разів. З 19 лютого 1918 року тимчасово в Сарнах перебували центральні органи влади УНР, про що сьогодні свідчить меморіальна дошка на залізничному вокзалі станції Сарни.

В історію Великої Вітчизняної війни Сарни увійшли як партизанський край, місце активного опору фашистській окупації. Партизанське з'єднання С.А.Ковпака на околицях Сарн в грудні 1942 року провело операцію "Сарненський хрест", в результаті якої було знищено 5 залізничних мостів і затримано рух поїздів на півмісяця. В роки війни на околицях міста фашистами було розстріляно більше 13 тис.чол. єврейського населення.

У післявоєнні роки Сарни забудовується як цивільними об'єктами так і багатьма новими промисловими підприємствами.

Сьогодні це один з найбільших районних центрів Рівненщини, де мешкає 28 тис. жителів. В місті розвивається інженерна інфраструктура, малий і середній бізнес, будуються нові заклади соціального призначення, індивідуальне житло. За останніх 5 років міська рада виділила 495 нових ділянок для індивідуального будівництва.

Сарни – потужний вузол транспортних сполучень. Місто з розвиненою соціальною інфраструктурою і сервісом, які базуються на розвитку місцевих виробництв та залученні інвестицій.

Опис маршруту

Маршрут розпочинається зі сторони Києва по трасі Київ – Варшава. На перехресті траси та дороги на с.Чудель в урочищі “Розвилка” встановлено пам’ятник радянським воїнам-визволителям. Він увічнює память про подвиг льотчиків, які в боях у квітні-березні 1944 р. з фашистськими літаками здійснили повітряний таран.

Далі прямуємо до міста 1,5 км, звертаємо на вул.Набережну, Московську і, пройшовши 800 м, підходимо до Свято-Троїцького храму, який був побудований у 1725 р. на кошти поміщика Антонія Прушинського. Церква дерев’яна, дзвіниця побудована в 1869 р.

Рухаємось далі 700 м, повертаємо на вул.Толстого, Коперника, їдемо на вул.Широку – центральну вулицю міста, де розташовані житлові багатоповерхівки та мережа торгівельних закладів, банківських і культосвітніх установ. Вулиця бере початок від центральної площі міста.

По правій стороні знаходиться адміністративне приміщення міської ради, в якому розміщені державні служби. Від міської ради рухаємось центральною алеєю міста 800 м і потрапляємо до пам’ятника радянським воїнам-визволителям. У серпні 1972 р. місцеві жителі під час риболовлі у р.Случ виявили бойову машину часів Другої світової війни – самохідну установку СУ-76 № 3038, яку після реставрації встановлено на площі Перемоги 5-го вересня 1972 р.

Ліворуч від площі Перемоги – вул.Фідарова, названа на честь керівника партизанського підпілля в роки Великої Вітчизняної війни.

З лівої сторони за 100 м в трьохповерховому однокорпусному приміщенні розташований однозірковий готель “Случ”. Поряд знаходяться ресторан “Сарни”, кафе-бар “Шхуна”, магазин-кафе “Європа”, супермаркет “Вопак”, РО Райфайзен банк “Аваль”.

Від готелю по вул.Просвіти, минаючи Сарненську дитячу музичну школу, за 200 м потрапляємо до історико-етнографічного музею, який відкрито з 1974 року. В семи залах представлено експозиції: “Історія в грошах”, “Традиційні промисли й ремесла Рівненського Полісся”, “Селянський та міський побут”, “Життя і творчість Бориса Шведа”, “Сарненщина в період Другої світової війни”, картинна галерея. На території музею діє єдиний в області архітектурно-етнографічний майданчик, де розміщено експозицію просто неба – пам’ятки народної архітектури: селянські садиби, вітряний млин, кузня, каплиця ХVІІІ ст.

Від музею маршрут продовжується по вул.Зої Космодем’янської, за 200 м ліворуч підходимо до парку, заснованого залізничниками в 1905 р. Тут наприкінці 80-х років побудовано Свято-Покровський собор. Навпроти собору розміщена Сарненсько-поліська єпархія Московського патріархату, міський будинок культури “Залізничник” та пам’ятний знак жертвам Чорнобильської катастрофи.

Далі рухаємось через парк до пішохідного мосту, який з’єднує обидві частини міста, піднімаємось до залізничної станції, що знаходиться всередині між залізничними коліями. Приміщення вокзалу було відкрито в 1902 р. На будівлі вокзалу розміщено меморіальні дошки: учасникам революції 1905 р., страйку залізничників 1918 р., діяльності підпільної групи Мураді Фідарова, першому президенту Михайлу Грушевському.

Повертаємось назад до парку та їдемо по вул.17-Вересня, Леонтовича, Кузнецова, шляхопроводом через залізницю до другої частини міста, яка колись називалась “Поліською”. Рухаємось по вул.Суворова і через 700 м повертаємо праворуч на вул.Червоноармійську. З правої сторони знаходиться Римо-католицький костел Преображення Господнього, будівництво якого було розпочато у 1936 році. На той час пастирську роботу очолював о.Ян Свідерський та вікарій Альфонс Орендарський. Активну участь у спорудженні храму брали студенти Ягелонського університету м.Краків. Проте з початком війни всі будівельні роботи припинились і останній настоятель о.Ян Ленінський виїхав до Польщі в м.Лодзь, забравши з собою образ Матері Божої Остробрамської, виконаний місцевим скульптором, художником, учителем Сарненської гімназії Антонієм Черневським.

Більше п’ятидесяти років будівля храму використовувалась не за призначенням і лише у 1991 р. почалась реставрація споруди під керівництвом о.Ярослава Ольшевського та о.Франциска Гомульчака SAK (Орден Пальотинів, Товариство Апостольства Католицького). 6 серпня 1995 р. на престольний празник Преображення Господнього єпископ освятив відреставрований костел та образ Матері Божої Остробрамської і провели першу месу в відбудованій святині.

Ліворуч знаходиться навчально-виховний комплекс «Школа-колегіум» ім. Тараса Шевченка. У 30-х рр. 20-го століття це був перший навчальний заклад міста – гімназія. Далі за 100 м від колегіуму з лівої сторони знаходиться районний будинок культури, поряд – загальноосвітня школа №4. На початку 20-го століття це була школа залізничників. На приміщенні школи розміщена меморіальна дошка, присвячена В’ячеславу Чорноволу, ім’я якого носить ця вулиця.

З вулиці Чорновола повертаємо ліворуч на вул.Привокзальну, по якій рухаємось на вул.Бегми, де через 600 м переходимо на вул.Гоголя і підходимо до адмінприміщення Сарненського держлісгоспу. Тут розміщено дендропарк з унікальними зразками дерев.

Знову вертаємось на вул.Бегми і йдемо повз мальовничі поліські ліси 3 км до “Дослідної станції” – однієї із найстаріших станцій в Україні, яка заснована в 1914 р. Болотна дослідна станція була організована в районі Сарни-Ковель з метою використання на науковій основі обширних боліт Поліської зони під сінокоси і пасовища, виробництво зернових культур і овочей, оздоровлення місцевості, поверхневого покращення лісів. Історія створення і наукова діяльність станції в початковий період пов’язана з іменем керівника Західної експедиції по осушенню боліт І.І.Жилінського, інженера-гідротехніка Ф.П.Шаблигіна, першого директора Л.В.Кузнецького.

Повертаємось до міста, з вул.Бегми звертаємо на вул.Суворова, праворуч знаходиться військова частина, де проходила акція американо-радянського роззброєння і знищення ракет типу СС-20. Біля військової частини розміщена одна демонтована ракета.

Рухаємось далі 50 м по вул.Суворова до районної лікарні, від якої за 100 м знаходиться Меморіал військової слави та пам’ятник воїнам-афганцям.

Далі маршрут пролягає 150 м по вул.Суворова до вул.Ковельської на громадський цвинтар, на якому розміщений пам’ятник Січовим стрільцям. В братській могилі поховано 495 воїнів УНР, що полягли у визвольних боях 1918-1919 рр. Неподалік розташована ще одна така могила воїнів, що полягли під час Брусилівського прориву в 1916 р.

Повертаємось на вул.Суворова і через шляхопровід переходимо до вул.Бєлгородської, звертаємо праворуч за 800 м, до посту дорожньо-патрульної служби, де з лівої сторони знаходиться готель-кафе “ДАлОС”, а праворуч готельно-ресторанний комплекс «Журавлина», які розташовані на автошляху Київ – Варшава.

Біля готелю-кафе “ДАлОС” туристичний маршрут закінчується.