Головна

 

Сарненська міська рада

Клесівська селищна рада

Степанська селищна рада

Великовербченська с/р

Вирівська с/р

Зносицька с/р

Кам'яне-Случанська с/р

Карасинська с/р

Карпилівська с/р

Костянтинівська с/р

Коростська с/р

Кричильська с/р

Кузьміська с/р

Любиковицька с/р

Люхчанська с/р

Немовицька с/р

Ремчицька с/р

Селищанська с/р

Стрільська с/р

Тинненська с/р

Тутовицька с/р

Чудельська с/р

Вирівська сільська рада

м.Сарни – с. Федорівка – с.Олексіївка – с.Вири – м.Сарни

Протяжність активної частини: 15 км.

Як дістатися: маршрутні автобуси: Рівне – Чабель, Сарни - Чабель.

Туристичні об'єкти: обеліск воїнам-односельчанам, ставок “Бам”, урочище “Ділянка соснового лісу”, Покровська церква, ставок “Садок”, Свято-Миколаївська церква, музейна кімната народознавства , урочище “Подолузиха”.

Відстань від м.Рівне – 120 км.

Відстань від м.Сарни – 30 км.

Історична довідка

За переказами старожилів с.Вири існувало ще до вторгнення монголо-татар, але по їх приході поселення було повністю спалене і територія згодом заросла густим та дрімучим лісом. Там ніде не ступала людська нога, лише бродили дикі звірі, протоптуючи собі стежки. Проходили роки, навколо виростали села.

За легендою: “Пан із с.Кам’яне вирішив покарати юнака, який провинився. Його привели у лісові хащі і покинули на з’їдання диким звірам, але цей кріпак зумів вижити. В нього була кохана дівчина, з якою він і поселився в цьому зарослому лісі. З часом тут стали селитися люди, і на запитання “Звідки вони?” або “Де вони живуть?”, відповідали – “Там, де багато звірів”, чи просто “від звірів”. Так це поселення люди стали називати “Звірів”. Поступово “з” відпало і залишилося лише слово “Вири”. Звідси і пішла назва села.

Опис маршруту

Маршрут розпочинається з центру с.Федорівка, де знаходиться обеліск воїнам-односельчанам, які загинули у роки Другої світової війни. Рухаємось із центру села на схід 1 км до мальовничого ставка “Бам” площею 60,4 га, який штучно створений для риборозведення.

Повертаємось до центру с.Федорівка, звідки, крокуючи на захід 3 км, потрапляємо до лісового заповідного урочища “Ділянка соснового лісу” площею 7,8 гектарів. Територія урочища рівнинна, заболо­чена, характерна для крайньої західної частини Сарненської акумулятивної рівнини Волинського Полісся. У геологічному відно­шенні ділянка складена льодовиковими та еоловими піщаними відкладами. Заповідне урочище створене з метою збереження високопродуктивного соснового насаджен­ня з багатим рослинним покривом, тут ростуть сосни, вік яких понад 100 років.

Вертаємось до с.Федорівка і йдемо на південь, де в кінці села розташована Покровська церква, яка збудована в 1993 р. Далі рухаємось 200 м в сторону с.Олексіївка. По правій стороні видніється ставок “Садок”, біля нього росте яблуневий сад. На даний час ставок є приватною власністю. В ньому розводять рибу: щук, карасів, коропів.

Рухаємось через с.Олексіївку до с.Вири. Від початку села по вул.Центральній за 500 м розташована Свято-Миколаївська церква, побудована в 2004 р. Поряд з церквою розташована загальноосвітня школа, у якій відкрито музейну кімнату народознавства. В кімнаті зібрані експонати: старовинний одяг, народна вишивка, старовинні ікони, ткацький станок, ночви, макет старовинної печі, рогачі, глиняний посуд, маслобійка, мисник, праска, кухор (старовинна скриня).

Від школи проходимо по вул.Центральній 50 м до сільської ради, біля якої в травні 1990 року встановлено обеліск воїнам-односельчанам, загиблим у роки Другої світової війни.

Йдемо по вул.Ясногірській 600 м у напрямку старого місцевого кладовища, де у 1966 р. був встановлений пам’ятник учаснику партизанського руху – розвіднику Костянтину Довгеру.

Від кладовища прямуємо вул.Кузнєцова, згодом лісовою смугою минаємо 4 км і перед нами розкривається мальовничий поліський куточок – урочище «Подолузиха». Чому така назва ніхто не знає, але помилуватися цією красою неодмінно варто. Урочище є останньою зупинкою на нашому маршруті, звідси повертаємось до с.Вири.